Розквіт квіллінгу припадає на епоху Ренесансу (Відродження), коли в суспільстві проявився інтерес до всього прекрасного, гуманістичного і природного. Хоча практично процеси створення і застосування паперових візерунків не змінилися: їх, як і раніше виконували в монастирях черниці, оформляючи ними предмети культового вжитку. Особливо широко в той час квіллінг практикувався в Італії і Франції. Трохи пізніше паперова філігрань стала поширюватися на предмети нецерковного застосування: дамські гаманці і сумочки, барила для вина, рами для картин, прикраси для меблів. Елементи квіллінгу все частіше стали поєднувати з мальовничими вставками, аплікаціями та вишивкою.